честь
імен. жін. роду, тільки одн.
1. сукупність вищих моральних принципів, якими керується людина у своїй громадській і
особистій поведінці
2. повага, пошана, визнання
3. те, що дає право на шану, повагу
честь
¤ слово честі -- слово чести
¤ справа честі -- дело чести
¤ віддати честь -- отдать честь
¤ мати за честь -- иметь за честь