страд. прич., прош. вр.
Краткая форма: уединен
от глагола: уединить
1. (в знач. прич.)
2. (в знач. прилаг.) обособленный
відокремлений
3. одинокий
самотній
4. удаленный
відлюдний
¤ уединенный дом -- самотній будинок
¤ уединенный остров -- відлюдний острів