убыток
сущ. муж. рода
потеря, ущерб
збиток
¤ терпеть убытки -- мати збитки
¤ возмещать убытки -- відшкодовувати збитки
¤ причинить убытки -- призвести до збитків
¤ он не в убытке -- він нічого не втрачає
сущ. муж. рода
потеря, ущерб
збиток
¤ терпеть убытки -- мати збитки
¤ возмещать убытки -- відшкодовувати збитки
¤ причинить убытки -- призвести до збитків
¤ он не в убытке -- він нічого не втрачає