противоречие
сущ. ср. рода
протиріччя
¤ дух противоречия -- дух сперечання
¤ противоречия филос., полит. -- суперечності
¤ впасть в противоречие -- припуститися суперечності
¤ находиться в противоречии с законом -- суперечити закону
сущ. ср. рода
протиріччя
¤ дух противоречия -- дух сперечання
¤ противоречия филос., полит. -- суперечності
¤ впасть в противоречие -- припуститися суперечності
¤ находиться в противоречии с законом -- суперечити закону