кстати
наречие
1. к месту, уместно, в удачный, нужный момент
2. в знач. вводн. сл.
до речі
кстати
¤ 1. сказать кстати -- сказати до речі до ладу
¤ вы пришли кстати -- ви прийшли саме вчас (впору)
¤ заметить кстати -- зазначити до речі
¤ как нельзя кстати -- дуже до речі до діла, вчасно
¤ 2. кстати говоря -- до речі (кажучи)