командировка
сущ. жен. рода
1. служебное поручение, связанное с выездом куда-н
2. поездка для выполнения такого поручения
відрядження імен. сер. роду
¤ 1. получить командировку -- одержати відрядження
¤ 2. уехать в командировку -- поїхати у відрядження