клич
імен. чол. роду, тільки одн.
екон.
клич
=============
від слова: кликати
дієсл. недокон. виду (що робити?)
екон.
Дієприслівникова форма: кличучи
1. голосом, жестом просити наблизитися, пiдiйти, обiзватися
2. запрошувати когось прийти, з'явитися з певною метою
3. (до чого) пропонувати дiяти в певному напрямi; закликати
4. те саме, що називати
звать
Деепричастная форма: зовя
¤ кликати на допомогу -- звать на помощь