дуло
імен. сер. роду
дуло
=============
від слова: дути(ся)
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.
Дієприслівникова форма: дувши, дмучи
1. (неперех.) гнати, нести, рухати струменi повiтря; вiяти
2. (неперех., на що, у що) випускати з рота сильний струмiнь повiтря; дмухати
3. (перех.техн.) виготовляти порожнистi предмети з рiдкої скляної маси
4. (перех. i без додатка) пити що-небудь
дуть
Деепричастная форма: дуя
¤ *iв ус не дути -- и в ус не дуть
¤ дути губи -- надувать губы
=============
від слова: дути(ся)
дієсл. недокон. виду (що робити?)
Дієприслівникова форма: дувши, дмучи
дуть
Деепричастная форма: дуя