дуга
імен. жін. роду
1. округла крива лiнiя
2. (мат.) частина кривої, розмiщена мiж двома будь-якими її точками
3. частина кiнської упряжi
4. (розм.) приймач струму на трамвайних вагонах
дуга
¤ електрична дуга -- электрическая дуга
¤ гнути в дугу -- гнуть в дугу