довольство
сущ. ср. рода, только ед. ч.
1. материальный достаток
достаток імен. чол. роду
2. состояние удовлетворения
задоволення
¤ 1. жить в довольстве -- жити в достатках в достатку, в розкошах
¤ 2. лицо выражало довольство -- обличчя відбивало задоволення